Як Ви думаєте, що спільного між «залізною леді» Маргарет Тетчер та плодовою мушкою (Drosophila melanogaster)?
Їх поєднує наявність гена короткого сну. Встановлено, що геном прем’єр-міністра містив так званий ген короткого сну, що допомагало їй відновлюватися за 3 – 4 години. Генну мутацію АВСС9, асоційовану з укороченою тривалістю сну, німецькі вчені з університету Людвіга – Максиміліана (м. Мюнхен) під керівництвом K.V.Allebrandt (2011р) виявили й у дрозофіл.
Враховуючи, що в літньому віці Маргарет Тетчер страждала на хворобу Альцгеймера, вчені не виключають можливого взаємозв’язку когнітивних (пов’язаних з пам’яттю) порушень і дефіцитом сну і наголошують, що практика відмови від сну заради справ та розваг є вкрай небезпечною. Припускають, що біологічна цінність сну полягає не так і не так у фізичному відновленні організму, як у психологічному стиранні пережитих протягом дня негативних емоціях і стресових ситуацій.
Сон ліквідує емоційний компонент подій, залишає лише когнітивний. Вранці наступного дня людина вже не сприймає ситуацію в темних фарбах, а дії набувають цілеспрямованості. Тому недарма кажуть, що треба «переспати» із проблемою. У людській фізіології є поняття «циркадні ритми».
Циркадні ритми, властиві людям, які рано встають, обідають опівдні і сплять всю ніч представлені так:
О 02:00 – відзначається найглибший сон (а деякі в цей час ще й лягали).
О 04:30 – найнижча температура тіла.
О 06:30 – найвищий рівень артеріального тиску. Встановлено, що інфаркт міокарда найчастіше розвивається відразу після пробудження (це той період, коли різко підвищується артеріальний тиск та виділяється кортизол).
О 10:00 – час максимальної уваги.
О 14:30 – найкраща координація рухів.
О 15:30 – найшвидші реакції.
О 17:00 – найвища ефективність серцево-судинних процесів та сили м’язів.
О 18:00 – повторюється найвищий артеріальний тиск.
О 19:00 – найвища температура тіла.
О 21:00 – початок секреції мелатоніну.
О 22:30 – пригнічення перистальтики сечового міхура.
Звідки така чітка повторюваність?
У 2017 р. лауреатами Нобелівської премії стали M.W.Young, J.C.Hall та M.M.Rosbash, які відкрили механізм, що регулює циркадні ритми. Були відкриті гени, які контролюють особливі білки, що накопичуються в клітці вночі, а вдень розщеплюються із властивими реакціями. Механізм працює як своєрідний хронометр.
А ще дуже цікавий вплив на людський організм мають особливі речовини – нейромодулятори. Подивіться тільки! Мелатонін впливає на сон, аденозин створює відчуття приємної втоми, ендорфіни – це природні анестетики (знеболюють), серотонін-спонсор «доброго настрою», дофамін визначає наші бажання та захоплення, анандамід забезпечує безтурботне відчуття щастя, нолен бадьорість, гнів та активність, адреналін-страх, ацетилхолін відповідає за концентрацію уваги. Немає в природі жодної живої істоти з таким набором нейромодуляторів. Природа людини – верх досконалості!
Як же зберегти мозок людини? Яка ж тривалість сну рекомендована?
Виявляється, не більше та не менше, а саме 8 годин! З кожним століттям тривалість сну зменшується на 2:00. За даними професора Matt Walker, у 1940-х роках цей показник був понад 8 годин, а зараз він становить 6,7-6,8 годин.
До речі, покоління часто демонструє краще виживання, ніж сучасне, незважаючи на військові позбавлення і голод!
За якісь 70 років люди втратили 20% сну!
Які на практиці лікарі бачать наслідки?
Негативні наслідки недосипу виникають не відразу, а згодом. Дефіцит сну пов’язаний з порушенням когнітивних функцій (погіршення пам’яті), та погіршенням емоційного стану (нас все дратує)! Це – чинник ризику серцево-судинних захворювань, деменції, ожиріння, цукрового діабету, депресії, що у результаті підвищує рівень загальної смертності.
«Бесонні ночі скорочують дні», – стверджував Френсіс Бекон (англійський філософ). Якщо прибрати лірику, то іншими словами-хто мало спить, той швидше помре. Одна з основних причин масового збою циркадних ритмів – це світлове «засмічення» навколишнього середовища, а саме надмірна кількість штучного освітлення (що вигідно відрізняє психічне здоров’я людей у провінціях та селах порівняно з великими містами!).
Додатково:
– Вживання надлишкової кількості кофеїну (чай, кава).
– Вплив блакитного світла екранів.
– Штучне підвищення температури приміщень( десинхронізація з природою, у природі після заходу сонця температура знижується).
– Соціальний пресинг ( раннє пробудження на роботу, на яку треба все довше і довше діставатися!).
Знову провінція та село у виграші! Знаєте, який найнебезпечніший варіант порушення сну – це часті пробудження (4-6 разів за ніч) з неможливістю заснути більше 15 хв!
Підпишіться на розсилку!
Запишіться на консультацію зараз!