Розкажемо про різні найцікавіші особливості нашого могзу і скільки потрібно спати, щоб зберегти його функції надовго.

Як Ви думаєте, що спільного між «залізною леді» Маргарет Тетчер та плодовою мушкою (Drosophila melanogaster)?

Їх поєднує наявність гена короткого сну. Встановлено, що геном прем’єр-міністра містив так званий ген короткого сну, що допомагало їй відновлюватися за 3 – 4 години. Генну мутацію АВСС9, асоційовану з укороченою тривалістю сну, німецькі вчені з університету Людвіга – Максиміліана (м. Мюнхен) під керівництвом K.V.Allebrandt (2011р) виявили й у дрозофіл.

Враховуючи, що в літньому віці Маргарет Тетчер страждала на хворобу Альцгеймера, вчені не виключають можливого взаємозв’язку когнітивних (пов’язаних з пам’яттю) порушень і дефіцитом сну і наголошують, що практика відмови від сну заради справ та розваг є вкрай небезпечною. Припускають, що біологічна цінність сну полягає не так і не так у фізичному відновленні організму, як у психологічному стиранні пережитих протягом дня негативних емоціях і стресових ситуацій.

Сон ліквідує емоційний компонент подій, залишає лише когнітивний. Вранці наступного дня людина вже не сприймає ситуацію в темних фарбах, а дії набувають цілеспрямованості. Тому недарма кажуть, що треба «переспати» із проблемою. У людській фізіології є поняття «циркадні ритми».

Циркадні ритми, властиві людям, які рано встають, обідають опівдні і сплять всю ніч представлені так:
О 02:00 – відзначається найглибший сон (а деякі в цей час ще й лягали).
О 04:30 – найнижча температура тіла.
О 06:30 – найвищий рівень артеріального тиску. Встановлено, що інфаркт міокарда найчастіше розвивається відразу після пробудження (це той період, коли різко підвищується артеріальний тиск та виділяється кортизол).
О 10:00 – час максимальної уваги.
О 14:30 – найкраща координація рухів.
О 15:30 – найшвидші реакції.
О 17:00 – найвища ефективність серцево-судинних процесів та сили м’язів.
О 18:00 – повторюється найвищий артеріальний тиск.
О 19:00 – найвища температура тіла.
О 21:00 – початок секреції мелатоніну.
О 22:30 – пригнічення перистальтики сечового міхура.

Звідки така чітка повторюваність?

У 2017 р. лауреатами Нобелівської премії стали M.W.Young, J.C.Hall та M.M.Rosbash, які відкрили механізм, що регулює циркадні ритми. Були відкриті гени, які контролюють особливі білки, що накопичуються в клітці вночі, а вдень розщеплюються із властивими реакціями. Механізм працює як своєрідний хронометр.

А ще дуже цікавий вплив на людський організм мають особливі речовини – нейромодулятори. Подивіться тільки! Мелатонін впливає на сон, аденозин створює відчуття приємної втоми, ендорфіни – це природні анестетики (знеболюють), серотонін-спонсор «доброго настрою», дофамін визначає наші бажання та захоплення, анандамід забезпечує безтурботне відчуття щастя, нолен бадьорість, гнів та активність, адреналін-страх, ацетилхолін відповідає за концентрацію уваги. Немає в природі жодної живої істоти з таким набором нейромодуляторів. Природа людини – верх досконалості!

Як же зберегти мозок людини? Яка ж тривалість сну рекомендована?

Виявляється, не більше та не менше, а саме 8 годин! З кожним століттям тривалість сну зменшується на 2:00. За даними професора Matt Walker, у 1940-х роках цей показник був понад 8 годин, а зараз він становить 6,7-6,8 годин.

До речі, покоління часто демонструє краще виживання, ніж сучасне, незважаючи на військові позбавлення і голод!
За якісь 70 років люди втратили 20% сну!

Які на практиці лікарі бачать наслідки?

Негативні наслідки недосипу виникають не відразу, а згодом. Дефіцит сну пов’язаний з порушенням когнітивних функцій (погіршення пам’яті), та погіршенням емоційного стану (нас все дратує)! Це – чинник ризику серцево-судинних захворювань, деменції, ожиріння, цукрового діабету, депресії, що у результаті підвищує рівень загальної смертності.

«Бесонні ночі скорочують дні», – стверджував Френсіс Бекон (англійський філософ). Якщо прибрати лірику, то іншими словами-хто мало спить, той швидше помре. Одна з основних причин масового збою циркадних ритмів – це світлове «засмічення» навколишнього середовища, а саме надмірна кількість штучного освітлення (що вигідно відрізняє психічне здоров’я людей у ​​провінціях та селах порівняно з великими містами!).

Додатково:
– Вживання надлишкової кількості кофеїну (чай, кава).
– Вплив блакитного світла екранів.
– Штучне підвищення температури приміщень( десинхронізація з природою, у природі після заходу сонця температура знижується).
– Соціальний пресинг ( раннє пробудження на роботу, на яку треба все довше і довше діставатися!).

Знову провінція та село у виграші! Знаєте, який найнебезпечніший варіант порушення сну – це часті пробудження (4-6 разів за ніч) з неможливістю заснути більше 15 хв!