Відомо, що тіло людини — це смарт-система: ідеально задумана, ідеально виконана. То чому ж ми хворіємо, якщо конструкція така досконала? Давайте розберемося, що нас вбиває…
Усі розмови в суспільстві наразі, какая статистика в мире по захрюванням, смертности и як не захворіти.
Наш мозок перевантажений стресовою інформацією. Що робити? Спати. Ми вже говорили про важливість сну. Причому потрібно спати глибоко. Як цього досягти? Приймайте мелатонін. Кому недостатньо мелатоніну — зверніться до лікаря. Треба навчитися спати. Недосип — це те, що нас вбиває. А ще велика помилка — приймати снодійне або корвалол. Це зовсім не м’ята і валеріана, як багато хто вважає. Корвалол такий «ефективний», бо містить фенобарбітал — речовину, включену до списку препаратів наркотичної дії. Конвенцією про психотропні речовини він включений до Списку V та заборонений до ввезення в деякі країни — такі як США, ОАЕ, Литва. Робіть висновки.
Наступне в нашому списку рекомендацій на шляху до здоров’я — це зменшення стресового навантаження. Відомо, що не такий страшний сам стрес, як його гормони. Кортизол — гормон страху, а ще адреналін. Саме кортизол (якщо його багато в крові) дає нам млявість, сонливість, бажання постійно їсти. Він пригнічує статеві гормони, сприяє накопиченню жиру, веде до депресії, бо знижує вироблення серотоніну та дофаміну (гормонів задоволення).
Саме він веде до зниження ІМУНІТЕТУ (а ми ж домовилися, що він нам потрібен), підвищує артеріальний тиск, знижує рівень глюкози в крові (тому нам так хочеться солоденького), сприяє відкладенню жиру в області живота. А саме це жиронакопичення призводить до підвищення холестерину (справа зовсім не в шматочку сала, яке вже реабілітовано), інфаркту, інсульту, діабету. А що робить адреналін? Його дія триває лише 5 хвилин (як стрибок із парашутом). Він підвищує пульс, тиск, збуджує нервову систему, вивільняє емоції.
Адреналін виробляється під час стресу, пов’язаного із задоволенням. Нестача адреналіну — це депресія. Обидва ці гормони в природних умовах швидко виводяться з організму. Але якщо вони виробляються у надмірній кількості — виникають хвороби. Доведено, що спортивні навантаження з роботою м’язів до поту регулюють баланс цих гормонів. То як же не займатись спортом після цього?!
Переходимо до органів травлення.
Ми — це те, що ми їмо. Відомо і незаперечно. А те, що ми їмо — де всмоктується? Виявляється, головна камера всмоктування — це тонкий кишечник. І це найбільший орган в нашому тілі. Довжина тонкої кишки — близько 7 метрів, ширина — приблизно 2,5 см у діаметрі. Здавалося б, площа мала б бути невеликою. Але насправді вона — близько 250 квадратних метрів, що можна порівняти з тенісним кортом.
Чому? Бо тонкий кишечник має три особливості, що збільшують площу: стінки кишки мають складки, складки покриті ворсинками, а ворсинки — мікроворсинками, що забезпечують максимальну площу всмоктування.
А ми часто, не знаючи про харчову непереносимість (наприклад, глютен, лактозу, галактозу тощо), руйнуємо цей механізм, задуманий природою, через що гинуть ці ворсинки. Утворюється синдром «голого» кишечника. І, виявляється, ретельно збалансований раціон часто не дає бажаного результату.
Індикатором всмоктування можна вважати вітамін С. Багато хто здивується: регулярно вживаючи апельсини, не мають в крові вітаміну С. А Ви кажете: «Ми п’ємо вітаміни»… Головне — не пити, а вміти засвоїти.
І ще цікаве: в кишечнику живуть бактерії. Вони — частина нашого мікробіому. Це наш внутрішній світ. Трильйони бактерій тимчасово або роками співіснують з нами. Вони живуть по всьому організму. Геном людини має близько 23 тисяч вивчених генів, а геном мікробіоти — у 360 разів більше!
Найбільша їх маса зосереджена в товстому кишечнику. Вага мікробіому — кілька кілограмів. Саме тому його розглядають як найбільший із внутрішніх органів.
Мікробіом формує імунітет, навчає імунну систему розрізняти «своїх» і «чужих», регулює запальні процеси. Від його балансу залежать тривалість життя, набір діагнозів (ожиріння, депресія, порушення обміну холестерину, діабет, жирова хвороба печінки) і навіть стійкість до раку.
І тут постає пряме запитання: чи їмо ми корисне для мікробіоти? Хто з нас перекушує морквою чи селерою? Упевнені, небагато. А от корисні бактерії чудово розмножуються від клітковини, гинуть від цукру, не люблять червоне м’ясо та фастфуд. Низький вміст рослинної їжі провокує ріст патогенних бактерій, зростає загроза кишкової проникності, імунітет різко слабшає — відкривається дорога до запалень.
І наостанок — наші емоції. Пам’ятаєте знаменитого Авіценну? Його слова:
«Паніка — це половина хвороби. Спокій — це половина здоров’я. Терпіння — це початок одужання!»
Давайте почнемо, у хорошому сенсі, мутувати! Наша імунна система буде вдячна, якщо ми будемо спокійно мислити, висипатися, займатися спортом чи зарядкою (кому що до душі), вживати просту, здорову їжу й звертатися до лікарів, якщо бачимо, що «мутація» у здорове тіло не виходить.
Медицина майбутнього — це профілактична медицина!
Успіхів нам усім на цьому шляху!
Підпишіться на розсилку!
Запишіться на консультацію зараз!