
Хочемо сказати, що відновитися людина так само може, треба тільки відчувати той момент, де потрібно собі надати допомогу. Отже, 2 типові поломки, чи Ви дізнаєтеся себе.
Поломка 1.
Безсоння – не про сон. Вона про виживання
«Я просто погано сплю». Так зазвичайпочинається історія, яка потім призводить до тривоги, панічних атак та вигоряння. Вночі людина лежить у темряві.
Тіло втомилося, очі заплющені — а мозок ні.
Він крутить думки, згадує сирени, новини, розмови, страхи.
Іноді просто порожнечу, від якої тривожно.
Безсоння – це не відсутність сну. Це неможливість вимкнути режим небезпеки.
У ві сні мозок повинен: заспокоювати емоції, знижувати рівень гормонів стресу, відновлювати нервову систему. Але, якщо сон поверхневий або майже немає, мозок залишається на бойовому чергуванні.
Як із безсоння народжується панічна атака?
Мозок, що не доспав, як оголений провід.
Серце б’ється трохи швидше – і мозок кричить: «Небезпека!»
Закрутилася голова – «Мені погано, я вмираю!»
Бракує повітря — «Зараз станеться щось страшне!»
Так запускається панічна атака.
Не тому, що людина слабка. А тому що нервова система виснажена.
А де тут вигоряння?
Коли безсоння триває тижнями та місяцями, зникає: радість, інтерес, енергія, бажання щось відчувати.
Людина каже: «Я не сумний. Я порожній».
Це не лінь. Це нервова система, яка більше не має палива.
Поломка 2.
«У мене зникла пам’ять» – що насправді відбувається з мозком?
Дуже часта фраза на прийомі: «Доктор, я все забуваю. Я раніше був іншою людиною».
Людина переживає, лякається, думає про «незворотні зміни». Але здебільшого це не втрата пам’яті. Це втрата доступу до неї.
Пам’ять – це не полиця з файлами.
Щоб щось запам’ятати, мозок повинен: помітити інформацію, утримати увагу, зв’язати її з емоціями, зберегти.
А тепер уявіть мозок, який живе в тривозі та недосипанні. Він не вчиться. Він виживає.
Що робить стрес із пам’яттю?
Під час тривалого стресу: підвищується кортизол, страждає гіпокамп (центр пам’яті), увага розсипається.
Людина: перечитує текст по 3 рази, забуває, навіщо зайшов до кімнати, не може підібрати слова, відчуває «туман у голові».
І найстрашніше: «Мені здається, я тупію».
Ні! Мозок просто відключив все зайве, щоб вижити.
Який висновок лікаря? Чи можна відновитись після тривалого стресу?
Так. Але не силою волі.
Після місяців чи років напруги люди часто запитують: «А я взагалі зможу бути колишнім»?
Хороша новина — здебільшого так! Але важливо зрозуміти: мозок не відновлюється за наказом.
Чому «взяти себе в руки» не працює?
Якщо система виснажена: мотивація не включається, концентрація не повертається, пам’ять не покращується. Тому, що у мозку немає ресурсу!
Що справді допомагає?
Відновлення починається тоді, коли: з’являється сон, знижується тривога, табілізуються нейромедіатори, мозок виходить із режиму постійної загрози.
Іноді цього достатньо за рахунок: психотерапії, зміни навантаження, підтримки оточення.
А іноді потрібна медикаментозна допомога — тимчасово, щоб: мозок зміг відпочити, нейронні зв’язки відновилися, повернулася здатність відчувати і думати.
Важливий момент, медикаменти не «чинять пам’ять прямо». Вони створюють умови, у яких мозок сам згадує, як бути живим.
❤️ Дуже важлива думка наостанок.
Якщо Ви погано спите, постійно напружені, відчуваєте порожнечу, помічаєте проблеми з пам’яттю. Це не Ви «зламалися». Це Ви надто довго трималися! І так, нервова система вміє відновлюватися. Іноді їй просто потрібна допомога. Ходіть до лікарів, радьтеся, лікуйтеся, живіть з Надією, реставруйте себе, будуйте плани, одним словом – Не Здавайтесь!
Підпишіться на розсилку!
Запишіться на консультацію зараз!