Навколо «дірявого кишечника» існує багато суперечливої інформації. Хтось вважає це серйозним захворюванням, а хтось — просто нешкідливим станом кишечника.
«Дірявий кишечник» (leaky gut) — це неофіційний, але популярний термін, яким описують стан, за якого порушується нормальна проникність стінки кишечника.
Ось як це працює — простими словами:
Кишечник — як сито: У нормі стінка кишечника працює як фільтр — пропускає потрібні речовини (поживні речовини, вітаміни, воду) і затримує непотрібні (токсини, бактерії, неперетравлені частинки їжі).
Коли фільтр «рветься»: При «дірявому кишечнику» стінка стає надто проникною — з’являються «мікроскопічні дірочки», через які в кров починають потрапляти речовини, які не повинні там опинятися.
Що відбувається далі: Імунна система розпізнає ці речовини як загрозу і починає з ними боротися. Це може спричинити запалення, збої в роботі імунітету, алергічні реакції або навіть аутоімунні захворювання.
Які ж причини можуть сприяти цьому стану?
Звісно, харчування — тригерний фактор.
Що таке погане харчування?
Це надлишок цукру, алкоголю, ультрапереробленої їжі, і брак корисної клітковини.
Що слідує за харчуванням?
Так, правильно — порушення мікробіома (корисні бактерії «витіснені» шкідливими). А за змінами в мікробіоті слідують — запальні захворювання кишечника.
Що ще впливає?
Хронічний стрес (підвищує проникність стінок), частий прийом антибіотиків або НПЗЗ (наприклад, ібупрофену) — усе це впливає на слизову кишечника.
Підвищена проникність кишечника — визнане явище при ряді захворювань. І в клінічній практиці його враховують, особливо при синдромі подразненого кишечника, запальних захворюваннях ШКТ і аутоімунних станах.
Як зрозуміти, що кишечник «дірявий»?
За симптомами, вони неспецифічні, але можуть навести на думку:
Як це підтвердити лабораторно?
Звичайно, візит до лікаря рекомендований, якщо виявлені згадані вище ознаки.
А що Ви можете зробити самі? Корекція харчування:
Якщо «дірявість» викликана, наприклад, СІБР, целіакією, паразитами, дисбактеріозом або прийомом НПЗЗ (ібупрофен, парацетамол тощо) — спочатку потрібно усунути першопричину.
Підсумовуючи статтю, давайте згадаємо головне: Все більше досліджень свідчить, що підвищена проникність кишечника — передумова деяких захворювань.
Поряд із дисбіозом і транслокацією мікробів (коли вони потрапляють не на своє місце), цей стан пов’язують із ризиком розвитку хронічних і аутоімунних хвороб.
Що таке аутоімунне захворювання?
Це стан, за якого імунна система помилково атакує здорові клітини. Вчені припускають, що на це можуть впливати генетичні фактори, деякі ліки й мікроорганізми.
Які захворювання можуть загрожувати людям із «дірявим кишечником»?
Приклади хронічних захворювань: хвороба Альцгеймера (все більше про це пишуть у медичних джерелах), жирова хвороба внутрішніх органів із переходом у фіброз і подальший цироз, синдром подразненого кишечника, інсулінорезистентність, цукровий діабет 2 типу.
Із аутоімунних захворювань: целіакія, хвороби ревматологічного спектра (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак та інші), аутоімунний гепатит, цукровий діабет 1 типу — «дитячий діабет», (можливо, пов’язаний із кесаревим розтином — про це нижче) тощо.
За статистикою, майже чверть населення розвинених країн страждає від захворювань шлунково-кишкового тракту (подумайте лише).
Ми згадали слово мікробіом — це весь наш мікросвіт. Кількість бактерій, які живуть у різних системах людського організму — величезна. На одну клітину людини припадає 10–12 бактеріальних клітин. І саме від правильного співвідношення між бактеріальними родинами залежить тривалість життя, активність, стійкість до хвороб.
А знаєте, коли відбувається перше знайомство людини з бактеріями?
Так, ви праві — під час народження. І що ви скажете?
Існують медичні дослідження, які показують, що у дітей, які народилися шляхом кесаревого розтину, вищий ризик дисбіозу — порушення балансу мікроорганізмів у кишечнику, а також розвитку метаболічних і аутоімунних захворювань у міру дорослішання.
До таких хвороб належать: цукровий діабет 1 типу, ожиріння, астма та целіакія (непереносимість глютену).
Діти, народжені природним шляхом, під час проходження через родові шляхи зустрічаються з мікробами, які формують імунітет. Завдяки цьому вони менш схильні до розвитку захворювань, пов’язаних із роботою імунної системи.
Підсумок: у дітей, народжених кесаревим шляхом, мікробіота відрізняється від мікробіоти дітей, які з’явилися на світ природним шляхом.
Думаємо, ми ще повернемось до цієї теми і висвітлимо інші моменти.
І, звісно, якщо ця тема Вам цікава — завітайте до «Клініки Шевченко», обговоримо все і, за бажанням, зробимо паспорт мікробіома.
Підпишіться на розсилку!
Запишіться на консультацію зараз!