Чи чули Ви про доброякісну пухлину головного мозку — менінгіому?

Менінгіома — це доброякісна пухлина, що походить з оболонок головного мозку. Вона є однією з найпоширеніших внутрішньочерепних пухлин.

Попри її переважно доброякісний характер, у міру зростання пухлина може здавлювати сусідні ділянки мозку, зумовлюючи розвиток неврологічних симптомів: головного болю, порушень зору, судом, когнітивних змін. Основним методом лікування у таких випадках є хірургічне втручання.

У зв’язку з цим обговоримо актуальну сьогодні тему: зв’язок між тривалим використанням гормональних контрацептивів і ризиком розвитку менінгіоми.

Нові, нещодавні дослідження викликали занепокоєння серед наукової та медичної спільноти, оскільки виявлено зв’язок між тривалим застосуванням контрацептивів із синтетичними прогестинами та зростанням ризику виникнення менінгіом.

Використання гормональних контрацептивів є поширеною практикою у жінок репродуктивного віку, тому вважаю, що ця інформація буде особливо корисною саме для цієї молодої категорії населення.

Спробуємо пояснити можливі механізми взаємодії.

Виявляється, у тканинах арахноїдальних оболонок головного мозку є гормональні рецептори до прогестерону (а він входить до складу гормональних контрацептивів — препаратів, що запобігають вагітності), що потенційно пояснює чутливість цих пухлин до зовнішнього гормонального впливу.

Довготривала дія синтетичних прогестинів може стимулювати проліферацію клітин, сприяючи зростанню пухлин.

Які ще є ризики, пов’язані з гормональними контрацептивами?

Окрім зв’язку з менінгіомами, застосування гормональних контрацептивів супроводжується й іншими ризиками:

🔹 Судинні ускладнення: комбіновані контрацептиви з прогестином і естрогеном асоціюються з утричі вищим ризиком розвитку інсульту.

🔹 Онкологічні ризики: використання як комбінованих препаратів, так і засобів лише з прогестином пов’язано з підвищеним ризиком розвитку раку молочної залози.

🔹 Психоемоційні порушення: початок гормональної контрацепції у післяпологовий період може подвоїти ризик виникнення депресивних станів.

Але! Гормональна терапія в менопаузі, навпаки, демонструє певні протипухлинні ефекти, сповільнюючи ріст деяких видів новоутворень у молочних залозах.

Яким видам прогестерону було приділено особливу увагу?

Особливо — препаратам на основі синтетичних аналогів прогестерону: дезогестрелу, левоноргестрелу у чистій формі та в комбінації з естрогенами.

Найвищий ризик виявлено у жінок, які протягом п’яти і більше років приймали дезогестрел (препарати: Регулон, Лактинет, Дезирет, Новінет, Дезофемін, Марвелон тощо).

Частота оперативного втручання з приводу менінгіоми сягала одного випадку на 17 тисяч осіб. Для порівняння: серед тих, хто застосовував препарат менше року, цей показник становив один випадок на 63 тисячі.

Примітно, що вже через рік після припинення прийому препарату ризик знижувався до рівня загальнопопуляційного. Це відкриває можливості для зменшення небезпеки у жінок з наявною пухлиною або з високим потенційним ризиком її розвитку.

Які ж тепер можливі висновки і клінічні рекомендації?

🔸 Ретельний огляд, знайомство з сімейним анамнезом і оцінка неврологічного статусу перед призначенням тривалої гормональної терапії;

🔸 Обмеження тривалості прийому певних форм контрацептивів;

🔸 Регулярний моніторинг у жінок з високим ризиком пухлинного росту
(так, дорогі жінки, МРТ головного мозку буде рекомендовано для контролю);

🔸 Розгляд альтернативних методів контрацепції — особливо у пацієнток зі схильністю до пухлин центральної нервової системи.

Поінформований — значить озброєний.
Будь-яка інформація для здоров’я від лікаря — безцінна. Використовуйте її з користю!

Розрахунок індивідуальних ризиків — стає головним принципом персоналізованого підходу до здоров’я людини.

Будьте здорові!