«Дірявий кишечник» — міф чи реальність? Вам знайома ця тема?

Навколо «дірявого кишечника» існує багато суперечливої інформації. Хтось вважає це серйозним захворюванням, а хтось — просто нешкідливим станом кишечника.

«Дірявий кишечник» (leaky gut) — це неофіційний, але популярний термін, яким описують стан, за якого порушується нормальна проникність стінки кишечника.

Ось як це працює — простими словами:

Кишечник — як сито:  У нормі стінка кишечника працює як фільтр — пропускає потрібні речовини (поживні речовини, вітаміни, воду) і затримує непотрібні (токсини, бактерії, неперетравлені частинки їжі).

Коли фільтр «рветься»: При «дірявому кишечнику» стінка стає надто проникною — з’являються «мікроскопічні дірочки», через які в кров починають потрапляти речовини, які не повинні там опинятися.

Що відбувається далі: Імунна система розпізнає ці речовини як загрозу і починає з ними боротися. Це може спричинити запалення, збої в роботі імунітету, алергічні реакції або навіть аутоімунні захворювання.

Які ж причини можуть сприяти цьому стану?

Звісно, харчування — тригерний фактор.

Що таке погане харчування?

Це надлишок цукру, алкоголю, ультрапереробленої їжі, і брак корисної клітковини.

Що слідує за харчуванням?

Так, правильно — порушення мікробіома (корисні бактерії «витіснені» шкідливими). А за змінами в мікробіоті слідують — запальні захворювання кишечника.

Що ще впливає?

Хронічний стрес (підвищує проникність стінок), частий прийом антибіотиків або НПЗЗ (наприклад, ібупрофену) — усе це впливає на слизову кишечника.

Підвищена проникність кишечника — визнане явище при ряді захворювань. І в клінічній практиці його враховують, особливо при синдромі подразненого кишечника, запальних захворюваннях ШКТ і аутоімунних станах.

Як зрозуміти, що кишечник «дірявий»?

За симптомами, вони неспецифічні, але можуть навести на думку:

• постійне здуття, бурчання, метеоризм;
• непереносимість звичних продуктів;
• шкірні висипання (екзема, псоріаз, акне);
• швидка втомлюваність, розсіяність, зниження памʼяті, сонливість частіше, ніж бадьорість, «туман у голові»;
• часті застуди, алергії, поява аутоімунних діагнозів (адже з ними ніхто не народжується, вони раптом виникають упродовж життя).

Як це підтвердити лабораторно?

• Зонулін у калі або крові — білок, що контролює проникність кишкової стінки. Підвищення — можливий маркер «протікаючого» кишечника.
• Фекальний кальпротектин — показує запалення в кишечнику.
• Імуноглобуліни до компонентів їжі — можуть вказувати на «витік» у кров неперетравлених молекул.Як відновити кишковий барʼєр?

Звичайно, візит до лікаря рекомендований, якщо виявлені згадані вище ознаки.

А що Ви можете зробити самі? Корекція харчування:

• Вилучають подразнювальні продукти: цукор, глютен (якщо є чутливість), перероблену їжу, алкоголь, надлишок кави.
• Вводять: овочі, ягоди, курячий бульйон (містить цінну для кишечника амінокислоту глютамін), нежирне мʼясо, рибу, яйця, ферментовані продукти, продукти з пробіотиками та пребіотиками (якщо добре переносяться).
• При чутливості — тимчасово використовують дієту з низьким вмістом FODMAP (про неї розповім окремо).
• Вводимо природні протизапальні компоненти: куркумін (пам’ятаєте про куркуму — хто з вас п’є гарячу куркуму 1–2 рази на день?), оливкову олію (замість соняшникової та кукурудзяної — про це писала раніше).
• Покращення сну, зниження стресу, робота з тривожністю — важливі, адже стрес, як ми пам’ятаємо, підвищує проникність кишечника.І, звісно, лікування основної причини:

Якщо «дірявість» викликана, наприклад, СІБР, целіакією, паразитами, дисбактеріозом або прийомом НПЗЗ (ібупрофен, парацетамол тощо) — спочатку потрібно усунути першопричину.

Підсумовуючи статтю, давайте згадаємо головне: Все більше досліджень свідчить, що підвищена проникність кишечника — передумова деяких захворювань.

Поряд із дисбіозом і транслокацією мікробів (коли вони потрапляють не на своє місце), цей стан пов’язують із ризиком розвитку хронічних і аутоімунних хвороб.

Що таке аутоімунне захворювання?

Це стан, за якого імунна система помилково атакує здорові клітини. Вчені припускають, що на це можуть впливати генетичні фактори, деякі ліки й мікроорганізми.

Які захворювання можуть загрожувати людям із «дірявим кишечником»?

Приклади хронічних захворювань: хвороба Альцгеймера (все більше про це пишуть у медичних джерелах), жирова хвороба внутрішніх органів із переходом у фіброз і подальший цироз, синдром подразненого кишечника, інсулінорезистентність, цукровий діабет 2 типу.

Із аутоімунних захворювань: целіакія, хвороби ревматологічного спектра (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак та інші), аутоімунний гепатит, цукровий діабет 1 типу — «дитячий діабет», (можливо, пов’язаний із кесаревим розтином — про це нижче) тощо.

За статистикою, майже чверть населення розвинених країн страждає від захворювань шлунково-кишкового тракту (подумайте лише).

Ми згадали слово мікробіом — це весь наш мікросвіт. Кількість бактерій, які живуть у різних системах людського організму — величезна. На одну клітину людини припадає 10–12 бактеріальних клітин. І саме від правильного співвідношення між бактеріальними родинами залежить тривалість життя, активність, стійкість до хвороб.

А знаєте, коли відбувається перше знайомство людини з бактеріями?

Так, ви праві — під час народження. І що ви скажете?

Існують медичні дослідження, які показують, що у дітей, які народилися шляхом кесаревого розтину, вищий ризик дисбіозу — порушення балансу мікроорганізмів у кишечнику, а також розвитку метаболічних і аутоімунних захворювань у міру дорослішання.

До таких хвороб належать: цукровий діабет 1 типу, ожиріння, астма та целіакія (непереносимість глютену).

Діти, народжені природним шляхом, під час проходження через родові шляхи зустрічаються з мікробами, які формують імунітет. Завдяки цьому вони менш схильні до розвитку захворювань, пов’язаних із роботою імунної системи.

Підсумок: у дітей, народжених кесаревим шляхом, мікробіота відрізняється від мікробіоти дітей, які з’явилися на світ природним шляхом.

Думаємо, ми ще повернемось до цієї теми і висвітлимо інші моменти.

І, звісно, якщо ця тема Вам цікава — завітайте до «Клініки Шевченко», обговоримо все і, за бажанням,  зробимо паспорт мікробіома.