
Щоразу, коли Ви: відчуваєте радість, знаходьте сили вставати вранці, спокійно засинаєте, витримуєте стрес, смієтеся, обіймаєте, сподіваєтесь.
Це не випадковість і не «характер». Це робота нейромедіаторів.
Що таке нейромедіатори простими словами?
Нейромедіатори – це хімічні повідомлення, за допомогою яких клітини мозку розмовляють один з одним.
Уявіть що:
-мозок – це величезне місто
-нейрони – домівки
-нейромедіатори – кур’єри, які передають повідомленняпоміж будівлями.
Якщо кур’єрів достатньо, повідомлення надходять вчасно.ьЯкщо їх мало або вони виснажені, зв’язок починає «падати».
А емоції – це що?
Емоції – це результат роботи цілих систем, а не однієї «пігулки радості».
Приблизно так:
– Серотонін – відчуття стійкості, «зі мною все гаразд»
– Дофамін – інтерес, мотивація, енергія «хочу і можу»
– Норадреналін – зібраність, реакція, здатність «тримати удар»
– ГАМК — внутрішнє гальмо, яке дає розслабитися і заснути
– Окситоцин – тепло, близькість, почуття зв’язку.
Настрій це оркестр, а не один інструмент.
Що відбувається при тривалому стресі та війні?
Коли людина довго живе у тривозі:
– мозок працює у режимі «небезпека»
– нейромедіатори витрачаються швидше, ніж встигають відновлюватись
– Система виснажується
І тоді з’являються:
– Тривога, навіть без причини
– безсоння
– сльози «на рівному місці»
– дратівливість
– відчуття порожнечі або відсутності сил
Це не «Ви слабкі».
Це біологія навантаження.
Звідки береться гарний настрій та сили?
Гарний настрій – це не постійна радість.
Це коли:
✔ є внутрішній запас
✔ мозок вміє перемикатися
✔ сон справді відновлює
✔ стрес не руйнує зсередини
І все це моделюється: станом нервової системи, гормональним фоном, сном, харчуванням, безпекою, підтримкою, ноді – медикаментозною допомогою, тому відмовлятися не можна!
Все це допомагає відновити зв’язок між нейронами, щоб мозок знову міг: регулювати емоції, витримувати стрес, спати, радіти звичайним речам.
Коли систему відновлено – людина знову може жити сама, без постійної хімічної підтримки.
Емоції – це не примха і не слабкість.
Це точно налаштований механізм, який страждає у ненормальних умовах. І якщо йому потрібна допомога це не про «зламався», це про дбайливе відновлення.
Що відбувається при тривалому стресі ?
Коли людина довго живе у тривозі та небезпеці:
• мозок постійно зчитує загрозу
• система «бий або біжи» включена цілодобово
• нейромедіатори витрачаються швидше, ніж встигають відновлюватись
У результаті:
— серотоніну не вистачає, звідси тривога, плаксивість, внутрішня напруга
— дофаміну менше, отже немає радості, сил, мотивації
– ГАМК слабшає, тому безсоння, неможливість розслабитися
ЯКИЙ ВИСНОВОК? Людина не «лінива» і не «зламана».
Вона біологічно виснажена. І ось тут має бути допомога лікаря. Саме медикаментозна терапія включно з антидепресантами:
-допомагає нейромедіаторам довше працювати в синапсі
– відновити порушену передачу сигналів
– дати нервовій системі час та ресурс на відновлення.
Простіше:
-повідомлень знову вистачає
-зв’язок між нейронами стає стабільним
-мозок виходить з режиму постійної тривоги
Що відбувається згодом, коли баланс нейромедіаторів відновлено:
– людина знову відчуває емоції
– з’являється енергія
– сон стає глибшим
– Стрес перестає руйнуватинервову системи
Це і є медична допомога нервовій системі у ненормальних умовах.
Іноді, щоб знову жити, мозку просто потрібна підтримка.
Підпишіться на розсилку!
Запишіться на консультацію зараз!