Лікування сечокам'яної хвороби в Одесі

Сечокам’яна хвороба характеризується утворенням каменів у різних відділах сечовидільної системи: в сечовому міхурі, нирках, сечоводі. Захворювання переважно вражає людей старшого віку (50-60 років).

Опис
Перші прояви
Діагностика
Лікування
Часті питання

Що таке сечокам'яна хвороба

Сечокам’яна хвороба – це сукупність порушень обміну речовин, які призводять до утворення каменів у нирках. Конкременти (камені) можуть відрізнятися за розміром, розташуванням, щільністю, рН сечі, при якому вони утворюються. За складом камені можуть бути уратними, оксалатними та фосфатними. Уратні конкременти вважаються розчинними, інші – нерозчинними.

Причини сечокам’яної хвороби?

Сечокам’яна хвороба зустрічається частіше у чоловіків, ніж у жінок. Основна причина виникнення каменів у нирках – порушення обміну речовин. Фактори ризику, які можуть сприяти виникненню обмінних порушень:

недостатнє вживання рідини – менше 2,5 л на день;
підвищена концентрація сечової кислоти в крові (характерна для людей з цукровим діабетом);
малорухливий спосіб життя;
вживання висококалорійної їжі;
ожиріння;
самолікування препаратами кальцію;
вроджені порушення обміну речовин;
вживання препаратів, які є нефротоксичними (деякі групи антибіотиків, нестероїдних протизапальних препаратів).

Важливу роль у виникненні каменів відіграє зміна фізико-хімічних властивостей сечі. У сечі можуть міститися речовини, які сприяють каменеутворенню (промоутери літогенезу), і речовини, які пригнічують цей процес (інгібітори літогенезу), – в нормі вони знаходяться в стані рівноваги. Як тільки в сечі підвищується рівень речовин, що сприяють розвитку конкрементів, або знижується кількість інгібіторів, з’являється ризик виникнення сечокам’яної хвороби. Порушення обміну речовин може призвести до дисбалансу промоутерів й інгібіторів літогенезу.

Ймовірність утворення каменів у нирках підвищується у пацієнтів з супутніми патологічними станами, які на тлі порушення обміну речовин можуть спровокувати виникнення каменів в нирках:

інфекції сечовивідних шляхів (нирок, сечоводів, сечового міхура, сечовипускального каналу);
вроджені аномалії (подвоєння сечоводів, звуження частини нирки, яка переходить у сечовід);
порушення відтоку сечі внаслідок кістозних утворень у нирках;
гормональні порушення (захворювання паращитоподібних залоз).

Вживання газованих солодких напоїв також негативно впливає на фізико-хімічні властивості сечі. Ці напої містять ортофосфорну кислоту, яка зміщує рН сечі у кислу сторону – це середовище, в якому переважно утворюються уратні й оксалатні камені.

Що буде, якщо не лікувати камені в нирках

Відсутність лікування каменів у нирках може призвести до прогресування захворювання та розвитку ускладнень.

До ускладнень сечокам’яної хвороби належать:

обструктивний пієлонефрит;
нефросклероз (заміщення тканин нирки сполучною рубцевою тканиною через часті запалення, травматизації тканин нирок камінням);
порушення фільтраційної функції нирок, ниркова недостатність;
артеріальна гіпертензія;
гематурія (домішки крові в сечі).

Для того, щоб уникнути ускладнень сечокам’яної хвороби, важливо своєчасно звернутися до лікаря уролога при перших ознаках наявності каменів в нирках.

Діагностика сечокам'яної хвороби

Для діагностики каменів у нирках призначають загальний аналіз сечі та крові, біохімічні дослідження крові, бакпосів сечі, УЗД нирок і сечового міхура.

Обов’язковою рекомендацією є дотримання рухливого способу життя і дієти при сечокам’яній хворобі.

Якщо камінь погано візуалізується під час ультразвукового дослідження (при невеликому розмірі), лікар призначає комп’ютерну томографію з контрастуванням.

Лікування сечокам'яної хвороби

Лікування при каменях у нирках може бути консервативним і хірургічним. Воно має два напрямки – корекція порушень обміну речовин, які стали безпосередньою причиною виникнення каменів в нирках, і видалення конкремента з сечовивідної системи.

Вибір тактики лікування залежить від розміру, щільності, розташування каменю і наявності ускладнень захворювання. Наприклад, якщо виявлені дрібні камені в нирках, які не порушують відтік сечі, пацієнту призначать дієту та терапію, яка сприяє виведенню каменів і корекції обмінних порушень. Якщо ж камінь великого розміру, розташований в сечоводі, порушує відтік сечі, і у пацієнта є симптоми приєднання інфекції (основна ознака – підвищення температури тіла), лікар призначає оперативне лікування.

Хірургічне лікування при каменях у нирках можуть проводити різними способами:

лазерна літотрипсія – хірург забезпечує доступ до сечового міхура, після цього переходить у сечовід, де лазером дробить камінь;
перкутанна літотрипсія – проводиться, якщо зрощення виявлені безпосередньо в нирці, оперативне втручання роблять через невеликий черезшкірний прокол в поперековому відділі;
лапароскопічна операція – доступ до каменя забезпечується за допомогою проколу черевної стінки.

Обов’язковою рекомендацією є дотримання рухливого способу життя і дієти при сечокам’яній хворобі. Дієтичне харчування включає обмеження білкової їжі та вживання рідини (води, компотів, чаю) у великій кількості (не менше 2,5 л в день).

Самолікування може бути небезпечним для здоров'я.

Записуйтесь на консультацію в Клініку Шевченка +38 (050) 234-41-01, або залишайте заявку на сайті.

Часті питання

Як усувають камені в нирках?

Камені в нирках можуть усунути за допомогою медикаментозної терапії або проведення операції.

Чи можна пити алкоголь при сечокам'яній хворобі?

Абсолютних протипоказів до вживання алкоголю при сечокам’яній хворобі немає.

Як проявляється сечокам'яна хвороба?

Камені в нирках можуть бути виявлені випадково під час УЗД органів малого тазу – якщо конкремент невеликого розміру, симптоми каменів у нирках у чоловіків і жінок відсутні. Якщо ж пацієнт з сечокам’яною хворобою звертається до лікаря, часто його основною скаргою буде ниркова коліка – інтенсивний нападоподібний біль у боці (в правому або лівому – залежно від того, де утворився камінь) і поперековому відділі, який не минає при зміні положення тіла.

Симптоми сечокам’яної хвороби можуть також проявлятися нудотою і блювотою, порушеннями сечовипускання, здуттям живота. Якщо у людини є підвищена температура, це свідчить про ускладнення захворювання – приєднання інфекції сечовивідних шляхів.