У реальній клінічній практиці сьогодні, отримавши розповсюджений інфаркт міокарда, пацієнт продовжує жити з серцевою недостатністю. Серцева недостатність залишається одним із провідних чинників смертності та інвалідизації пацієнтів у всьому світі, особливо на пізніх стадіях, коли ефективність традиційного лікування обмежена.
А що ж відбувається у світі технологій?
Останнім часом з’являється багато публікацій, присвячених розробці «серцевого пластиру» зі стовбурових клітин. Це одна з найперспективніших розробок у сфері регенеративної медицини, особливо для відновлення ушкодженого міокарда після інфаркту. В основі концепції — створення живої «латки» на серці, яка відновлює втрачені клітини серцевого м’яза та/або стимулює відновлення тканин.
Що це таке?
Серцевий пластир — це штучний серцевий м’яз, вирощений у лабораторних умовах на основі підготовлених стовбурових клітин. Іншими словами, це біоматеріал (зазвичай на матриці з колагену, фібрину або іншого біосумісного каркаса), який заселяється стовбуровими клітинами або вже містить диференційовані кардіоміоцити, фібробласти й судинні клітини.
Як він працює:
• Замінює втрачені клітини серцевого м’яза.
• Виділяє фактори росту й стимулює відновлення власних тканин.
• Формує судинну мережу, покращуючи кровопостачання в зоні рубця.
• Може частково інтегруватися в тканину серця, підтримуючи його скоротливість.
Де проводяться дослідження?
• У Великій Британії, проєкт Heart Repair Patch (2022–2023), Кембриджський університет, лікарня Royal Papworth.
• У Франції, INSERM (BIOSMART): пластирі з колагену та судинних клітин.
• У Японії (Кіотський університет), команда Шін’я Яманаки (лауреат Нобелівської премії).
Цю технологію вже успішно протестували на щурах, свинях і приматах. У доклінічних дослідженнях на макаках-резусах доведено, що імплантація «пластиру» в зону ушкодженого міокарда сприяє формуванню нової м’язової тканини, покращенню скоротливої функції та підвищенню насосної здатності серця. Більше того, кардіоміоцити, вбудовані в пластир, демонструють здатність до тривалого виживання та інтеграції з тканиною господаря за умови належного імуносупресивного супроводу.
Університетські медичні центри Ґеттінґена та Любека стали піонерами впровадження цієї технології в клінічну практику. Вже відбулася перша у світі імплантація серцевого пластиру пацієнтам із хронічною серцевою недостатністю. Учасникам дослідження було трансплантовано до 200 мільйонів кардіоміоцитів, і спостерігалися позитивні зміни в роботі серця, підтверджені візуалізаційними методами та гістологічним аналізом.
У дослідженні не було виявлено серйозних ускладнень, таких як аритмії або пухлинна трансформація, що є принципово важливим з огляду на безпеку біоінженерного втручання. Такі результати відкривають шлях до розширення масштабів клінічного застосування в межах багатоцентрових випробувань.
Наскільки це близько до реальної практики?
Вважаємо, що так — близько.
Спробуймо уявити, коли це стане повсякденною реальністю?
Думаємо, через 5–10 років — за умови успішних результатів та оптимізації виробництва.
Віримо в краще майбутнє для людства! Не допускайте ішемічної хвороби серця у себе!
Не ігноруйте підвищений холестерин.
Підпишіться на розсилку!
Запишіться на консультацію зараз!