Лікування міокардиту в Одесі

Що таке міокардит

Міокардит – це запалення середнього м’язового шару серця (міокарда), відповідального за його скорочення. Основною причиною розвитку запалення є вірусні та бактеріальні інфекції, рідше воно стає наслідком аутоімунних захворювань або алергічної реакції.

Небезпека міокардиту полягає в тому, що після перенесеного важкого запалення уражені клітини міокарда замінюються грубою сполучною тканиною, тому серце вже не може нормально скорочуватися і перекачувати кров.

Виділяють три види міокардиту залежно від причини його виникнення:

• інфекційний – викликаний вірусами, бактеріями;
• неінфекційний – може бути наслідком отруєння алкоголем або токсичними хімічними речовинами;
• ідіопатичний – якщо причина виникнення захворювання залишається невідомою.

За обсягом поширення запалення міокардит буває:

• вогнищевим, якщо вражена одна або кілька ділянок міокарда;
• дифузним, якщо запалення поширилося по всьому м’язовому шару серця.

Дифузні міокардити можуть призвести до розвитку аритмії і серцевої недостатності. Вогнищеві міокардити характеризуються тими ж ускладненнями, але серцева недостатність при цьому типі ураження серця розвивається рідко.

За характером перебігу міокардит буває:

• блискавичним – розвивається за кілька годин;
• гострим – характеризується різким початком і виразністю симптомів. Гострий міокардит як самостійне захворювання зустрічається рідко, частіше спостерігаються вторинні міокардити як ускладнення інфекційних захворювань;
• підгострим – характеризується менш вираженими симптомами та помірними відхиленнями в лабораторних аналізах;
• хронічним – через багаторічний млявий запальний процес серце втрачає здатність ефективно перекачувати кров. Розвивається важка серцева недостатність. Може знадобитися пересадка серця.

Причини міокардиту?

У 50% випадків причиною виникнення міокардиту є вірусні інфекції. Найчастіше викликають міокардит віруси: Коксакі групи В, грипу A і B, гепатиту C, парвовірус В19.

Поширеними причинами розвитку невірусного інфекційного міокардиту є інфекції:

• бактеріальні – дифтерія, скарлатина, сальмонельоз;
• паразитарні – токсоплазмоз, амебіаз;
• грибкові – кандидоз, аспергільоз.

Неінфекційний міокардит може бути спровокованим:

• деякими лікарськими препаратами, вакцинами та сироватками;
• алкоголем, кокаїном та іншими хімічними речовинами з токсичною дією;
• інтоксикацією організму при великих опіках шкіри;
• впливом високих доз радіації;
• укусами змій, павуків;
• системними захворюваннями: саркоїдозом, хворобою Крона, тиреотоксикозом, ревматоїдним артритом та іншими;
• імунною реакцією після пересадки серця.

Міокардит у дітей виникає з тих же причин, що і у дорослих. Часто це вірусне захворювання або хронічне запалення в організмі.

Симптоми міокардиту

Клінічні прояви міокардиту залежать від причини його виникнення, ступеня важкості та поширеності ураження серцевого м’яза.

Симптоми міокардиту можуть включати:

• підвищену втомлюваність;
• задишку;
• набряки рук і ніг;
• непритомність;
• набряки шийних вен;
• хрипи та біль у грудній клітці;
• висип на шкірі;
• прискорене серцебиття, різні порушення ритму та провідності.

Перші ознаки міокардиту з’являються зазвичай через 3-8 тижнів після перенесеної інфекції (грипу, застуди, ангіни). При супутньому перикардиті (переході запального процесу з міокарда на перикард – захисну оболонку, яка покриває серце зовні) людина відчуває тупий або гострий біль у грудях, що може віддавати в шию, ліву руку або плечі. Зазвичай він зменшується у положенні сидячи з нахилом вперед. Біль посилюється під час вдиху, кашлю або ковтання.

Показники артеріального тиску при міокардиті залежать від ступеня тяжкості захворювання. При великому ураженні серцевого м’яза систолічний (верхній) тиск зазвичай знижується, а діастолічний (нижній), навпаки, підвищується.