Гепатити – це група захворювань печінки, викликаних вірусами, аутоімунними процесами або токсичними речовинами. Якщо немає своєчасного лікування, гепатит може перейти в хронічну форму і стати причиною цирозу та раку печінки. Щоб не допустити розвитку важких ускладнень, при перших симптомах захворювання необхідно звернутися до сімейного лікаря.
Хронічні гепатити – це група запальних захворювань печінки, які тривають понад 6 місяців. Хронічний гепатит може приховано існувати протягом декількох років і навіть десятиліть, оскільки специфічні ознаки захворювання зазвичай виражені мало.
Класифікація гепатитів за ступенем активності:
мінімальна;
помірна;
висока.
Причини хронічних гепатитів?
Причини виникнення хронічних гепатитів можна розділити на кілька груп, що утворюють класифікацію гепатитів залежно від факторів, які їх викликали:
вірусні – викликані вірусами гепатиту А, В, С, D, Е і G. Найбільш поширеними причинами хронічних гепатитів є віруси гепатиту В і С. Ймовірність інфікування вірусом гепатиту В вища у дітей: до 90% заражених – новонароджені і 25% -50% – діти молодшого віку. У 90% випадків інфіковані вірусом гепатиту В одужують спонтанно і лише в 10% випадків інфекція переходить у хронічну форму. Вірус гепатиту С стає причиною хронічного перебігу захворювання у 75% випадків інфікування. Гепатит Е 3 генотипу рідко переходить у хронічну форму, гепатит А – ніколи;
аутоімунні – розвиваються через вироблення антитіл до гепатоцитів – клітин печінки (аутоімунний гепатит, первинний біліарний цироз);
лікарські – спровоковані вживанням медикаментів, які вражають печінку (ізоніазид, метилдопа та інші);
криптогенні – причина їх розвитку не встановлена. При хронічному
криптогенному гепатиті вірусні маркери й антитіла не виявляються.
До решти причин хронічного гепатиту невірусної етіології належать:
неалкогольні ожиріння печінки (стеатогепатит). Найчастіше розвивається при наявності таких факторів ризику як ожиріння, дисліпідемія або порушення толерантності до глюкози;
Бувають хронічні гепатити змішаної етіології, коли захворювання спровоковане двома та більше факторами, наприклад, вірусом і лікарським препаратом.
Симптоми хронічних гепатитів
Для групи хронічних гепатитів специфічних клінічних проявів немає.
У багатьох пацієнтів захворювання характеризується безсимптомним перебігом, особливо при хронічному інфекційному гепатиті С.
До загальних симптомів хронічних гепатитів належать:
втома;
втрата апетиту;
загальне нездужання;
еритема долонь (почервоніння долонь);
наявність гемангіом у вигляді судинних зірочок на шкірі;
дискомфортні відчуття у верхній частині живота.
Першими симптомами прихованого хронічного вірусного гепатиту В і С є:
ознаки хронічного захворювання печінки (збільшення селезінки – спленомегалія);
ускладнення цирозу печінки – енцефалопатія (незапальне захворювання головного мозку), асцит (скупчення рідини в черевній порожнині), підвищення тиску в системі судин печінки (портальна гіпертензія);
гломерулонефрит – захворювання нирок, що характеризується ураженням клубочків, які фільтрують кров.
У деяких пацієнтів з хронічним гепатитом є ознаки застою жовчі, які проявляються у вигляді жовтяниці, свербіння, знебарвленого калу або наявності в ньому надмірної кількості жиру (стеаторея). Хронічний вірусний гепатит С може бути асоційованим з васкулітом (запаленням стінок кровоносних судин), червоним плоским лишаєм, нейропатією (патологією периферичних нервів), м’язовими та суглобовими болями, висипаннями на шкірі.
Хронічні аутоімунні гепатити часто мають безсимптомний перебіг, але у деяких людей (особливо у молодих жінок) за багато років до прояву захворювання можуть бути виявлені такі патології:
акне;
виразковий коліт;
фіброз легень;
артралгія;
аутоімунний тиреоїдит;
нефрит;
гемолітична анемія;
випадання волосся;
порушення менструального циклу.
Діагностика хронічних гепатитів
Для діагностики хронічного гепатиту проводять такі лабораторні дослідження:
печінкові тести – показують зміни, характерні для гепатиту;
серологічні тести – застосовують для виявлення збудника захворювання;
вимірювання рівнів аутоантитіл й імуноглобулінів – при підозрі на аутоімунний гепатит;
вимірювання кількості тромбоцитів і сироваткового альбуміну;
показники згортання крові.
У деяких випадках може знадобитися біопсія печінки. Дослідження невеликого фрагменту тканини дозволяє встановити точну причину захворювання, оцінити стадію запалення печінки та ступінь її ураження.
Втомленість
Свербіж
Почервоніння долонь
Втрата апетиту
Випадання волосся
Лікування хронічних гепатитів
Лікування хронічних гепатитів передбачає:
терапію захворювань, котрі їх спровокували;
усунення ускладнень;
контроль факторів ризику, щоб уникнути загострення хронічного гепатиту.
Для лікування хронічного вірусного гепатиту застосовують противірусні лікарські засоби. Якщо причиною захворювання став медикаментозний препарат, його вживання відміняють. При важкому цирозі необхідна пересадка печінки. Під час лікування і після нього хворий повинен дотримуватися дієти, рекомендованої при хронічному гепатиті, а також повністю відмовитися від вживання алкоголю, щоб уникнути рецидиву захворювання.
Що буде, якщо не лікувати хронічні гепатити?
За відсутності лікування хронічний гепатит з переходом у цироз печінки діагностується у 20% -70% хворих. Захворювання може прогресувати повільно, протягом декількох років, або швидко, під впливом таких факторів ризику: патології печінки, ожиріння, вживання алкоголю і вживання лікарських препаратів. При хронічному вірусному гепатиті В і С ( якщо є цироз) підвищений ризик розвитку раку печінки.
Тому вкрай важливо вчасно звернутися до сімейного лікаря.
Самолікування може бути небезпечним для здоров'я.
Записуйтесь на консультацію в Клініку Шевченка +38 (050) 234-41-01, або залишайте заявку на сайті.
Часті питання
Скільки триває хронічний гепатит?
Хронічний гепатит триває від шести місяців до декількох десятків років, і, якщо немає лікування, призводить до зниження функції печінки, цирозу та підвищеного ризику розвитку раку печінки.Хронический гепатит длится от шести месяцев до нескольких десятков лет, и при отсутствии лечения приводит к снижению функции печени, циррозу и повышенному риску развития рака печени.
Чи можна заразитися хронічним гепатитом?
Заразитися вірусним гепатитом, який може перейти в хронічну форму, можливо. Віруси гепатиту В і С передаються разом з інфікованими рідинами організму (через кров і статевим шляхом).
Як визначити хронічний гепатит?
Симптомами хронічного гепатиту є безпричинна втома, відсутність апетиту, нудота, болі в м’язах і суглобах, рідше – тупий біль у ділянці печінки та збільшення її розмірів.
Чим відрізняється гострий гепатит С від хронічного?
Гострий гепатит С від хронічного відрізняється фазою розвитку захворювання. Гострий гепатит С виникає в період від двох тижнів до півроку з моменту інфікування і триває не більше 6 місяців. Якщо за цей час імунній системі організму не вдалося знищити вірус, розвивається хронічний гепатит С.
Правильний діагноз – перший крок до правильного лікування