Дисліпідемія – один з факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань, які щорічно забирають життя мільйонів людей в усьому світі. Щоб знизити ризик їх розвитку, необхідно якомога раніше виявити й усунути порушення ліпідного профілю крові. Дисліпідемія – це порушення нормального (фізіологічного) співвідношення ліпідів у крові. Дисліпідемія зустрічається при багатьох патологічних станах, зокрема, це один із проявів метаболічного синдрому.
Дисліпідемія – це виключно лабораторний показник, який виявляють за допомогою спеціального аналізу крові (ліпідограми):
підвищені ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ), підвищені тригліцериди (ТГ), знижені ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ), високий коефіцієнт атерогенності (розвиток атеросклерозу). Загальний холестерин частіше підвищений, але може бути й у нормі.
Нижче наведені пояснення ліпідограми:
ліпопротеїди дуже низької щільності (ЛПДНЩ) і низької щільності (ЛПНЩ) – беруть участь в утворенні холестеринових бляшок;
ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ) – захоплюють «поганий» холестерин з крові та скеровують у печінку на утилізацію. При зниженому рівні ЛПВЩ ризик розвитку атеросклерозу підвищений.
Термін «гіперліпідемія» застосовується для позначення підвищеного рівня холестерину та тригліцеридів у крові. Для атерогенної дисліпідемії характерні підвищення рівня загального холестерину, зниження ЛПВЩ і підвищення ЛПНЩ.
Причини дисліпідемії?
Виділяють дві групи факторів, що провокують розвиток дисліпідемії:
первинні (генетичні);
вторинні (спосіб життя, супутні захворювання, вживання деяких ліків).
Первинну, або спадкову дисліпідемію викликають генні мутації внаслідок яких в організмі синтезується надлишкова кількість ЛПНЩ і холестерину. Спадкова дисліпідемія у дітей може спровокувати стрімко прогресуючий атеросклероз, інфаркт міокарда та смерть від ішемічної хвороби серця.
Дисліпідемія протікає переважно безсимптомно, але у деяких людей можуть бути зовнішні прояви підвищеного рівня ліпідів.
Підвищення холестерину та ЛПНЩ призводить до розвитку атеросклерозу, звужує артерії, підвищує ризик виникнення ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, інсульту.
При дисліпідемії можуть утворюватися ксантоми (щільні вузлики над сухожиллями), ксантелазми (щільні вузлики під шкірою повік) і ліпоїдна дуга рогівки (білий або сіруватий обідок по краю рогівки ока). Якщо ліпоїдна дуга виявляється до 50 років, це свідчить про спадкову дисліпідемію.
Ожиріння не завжди є ознакою порушення обміну холестерину – у худих людей вміст ліпідів у крові теж може бути високим.
Діагностика дисліпідемії
Діагноз «дисліпідемія» встановлюють на основі результатів ліпідограми – аналізу крові на вміст загального холестерину, ЛПВЩ, ЛПНЩ і тригліцеридів. Крім вимірювання рівня ліпідів, діагностика дисліпідемії включає скринінг інших факторів підвищеного ризику розвитку патології серця і судин: візуалізуючі методи (доплер артерій двох-трьох анатомічних ділянок, КТ серця для оцінки кальцієвого індексу, коронарографію), діагностику артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, захворювань нирок.
Дітям і підліткам, які мають члена сім’ї з важкою дисліпідемією, або родича, у якого в молодому віці розвинулась ішемічна хвороба серця, аналіз ліпідного профілю роблять з 2 до 8 років. Дітям, які не входять до групи ризику розвитку дисліпідемії, скринінг ліпідного профілю проводять двічі: до статевого дозрівання (з 9 до 11 років) і з 17 до 21 року.
Лікування дисліпідемії
Лікування вторинної дисліпідемії полягає в:
корекції надмірної ваги;
щоденному фізичному навантаженні;
відмові від куріння;
вживанні гіполіпідемічних препаратів, що знижують концентрацію холестерину та тригліцеридів у крові (якщо пацієнт належить до груп ризику).
Пацієнту також потрібно дотримуватися спеціальної дієти при дисліпідемії: у раціон харчування рекомендується включити більше овочів, фруктів і цільних злаків, багатих на клітковину, що зв’язує жири в кишківнику. Первинна (сімейна) дисліпідемія вимагає довічної медикаментозної терапії.
Що буде, якщо не лікувати дисліпідемію?
Підвищення холестерину та ЛПНЩ призводить до розвитку атеросклерозу, звужує артерії, підвищує ризик виникнення ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, інсульту. Висока концентрація тригліцеридів призводить до ожиріння печінки, підшлункової залози, панкреатиту, підвищує ризик цукрового діабету другого типу. Однак занадто низький вміст загального холестерину (гіполіпідемія) також не є нормою.
Записуйтесь на консультацію в Клініку Шевченка +38 (050) 234-41-01, або залишайте заявку на сайті.
Часті питання
Дисліпідемія як фактор ризику розвитку захворювань?
Дисліпідемія визнана основним фактором розвитку атеросклерозу та серцево-судинних захворювань – ішемічної хвороби серця (інфаркт, стенокардія) та інсульту.
Правильний діагноз – перший крок до правильного лікування