Лікування трикуспідальної недостатності в Одесі

Що таке трикуспідальна недостатність

Трикуспідальна недостатність – це різновид трикуспідальних вад серця. Розрізняють трикуспідальний стеноз і трикуспідальну недостатність.

Недостатність тристулкового клапана (знаходиться в правих відділах серця, через які відбувається сполучення між правим передсердям і правим шлуночком), що призводить до зворотного току крові з правого шлуночка в праве передсердя в фазу діастоли – фази розслаблення.

Ризик виникнення трикуспідальної недостатності збільшують:

• інфекційний ендокардит – захворювання, яке вражає серцеві клапани;
• карциноїдний синдром – хвороба, причиною якої є надмірне виділення серотоніну й інших біологічно активних речовин, які утворюються під час росту пухлин;
• закриті травми грудної клітки;
• ревматизм;
• міксоматозна дегенерація тристулкового клапана, його деформація;
  вроджені аномалії тристулкового клапана;
• синдром Марфана – генетичне захворювання, яке характеризується порушеннями розвитку сполучної тканини організму;
• ушкодження тристулкового клапана після імплантації кардіостимулятора.

Трикуспідальні вади серця – не те захворювання, яке мине самостійно. Самолікування або його відсутність небезпечні виникненням ускладнень аж до летальних наслідків.

Що таке трикуспідальні вади серця?

Кардіологи виділяють дві основні групи трикуспідальних вад серця – це трикуспідальний стеноз і недостатність трикуспідального клапана.

Як правило, ці захворювання вторинні: є наслідками інших проблем в організмі. Основну складність в діагностиці та лікуванні трикуспідальних вад серця становить їхній безсимптомний перебіг, через який проблема рідко виявляється на ранньому етапі.

Що таке трикуспідальний стеноз?

Трикуспідальний стеноз – це звуження отвору трикуспідального клапана, що перешкоджає надходженню крові з правого передсердя в правий шлуночок. Частим проявом хвороби є серцева недостатність.

Симптоми трикуспідальної недостатності

У трикуспідальної недостатності на ранніх етапах немає жодних специфічних симптомів.

Згодом, під час переходу у важку стадію, самопочуття пацієнта погіршується, і можуть з’явитися такі симптоми:

• пульсація вен шиї через підвищення тиску в них;
• здуття живота;
• відсутність апетиту;
• збільшення розмірів печінки;
• периферійні набряки (набряки нижніх кінцівок);
• порушення серцевого ритму.

Для встановлення діагнозу людині з вищепереліченими симптомами необхідно звернутися до кардіолога.