Мітральні вади серця – ураження мітрального клапана або підклапанних структур, через які порушуються функції клапана з регулювання кровотоку між лівим передсердям і лівим шлуночком.
Мітральні вади серця – ураження мітрального клапана або підклапанних структур, через які порушуються функції клапана з регулювання кровотоку між лівим передсердям і лівим шлуночком.
Мітральні вади серця у дітей можуть бути наслідком вроджених вад серця, ревматизму й ендокардиту.
До групи мітральних вад належать:
пролапс мітрального клапана (ПМК);
мітральний стеноз;
мітральна недостатність.
Що таке пролапс мітрального клапана?
Пролапс мітрального клапана (ПМК) – різновид мітральних вад, дефект, при якому стулки мітрального клапана, який відповідає за нормальний кровотік між лівим передсердям і лівим шлуночком, «прогинаються» в порожнину лівого передсердя у моменти, коли відбувається скорочення шлуночків серцевого м’яза. Будь-які вади та дефекти мітрального клапана призводять до того, що під час скорочення серцевого м’яза (так званої систоли) клапан змикається не повністю і відбувається зворотній відтік крові.
Пролапс мітрального клапану це стан, коли стулки клапана під час скорочення серця прогинаються у бік лівого передсердя; саме тому лікар оцінює не лише «наявність пролапсу», а й ступінь регургітації.
У побуті пацієнти іноді кажуть «пролапс серця» або «пролапс в серці», але коректніше говорити про пролапс конкретного клапана, найчастіше мітрального.
Коли мітральний клапан має пролапс, важливо з’ясувати, чи є зворотний потік крові, збільшення камер серця та скарги, пов’язані з аритмією або задишкою.
Причиною появи пролапсу часто буває дефект розвитку сполучної тканини, через яку стулки мітрального клапана не змикаються до кінця, і нормальний хід кровотоку порушується.
Залежно від ступеня ураження мітрального клапана, виділяють легку та важку форму пролапсу мітрального клапана. Пацієнти з легкою формою пролапсу мітрального клапана, як правило, потребують лише регулярних оглядів кардіолога, якщо ж є прогресуюча форма захворювання, рекомендовано хірургічне лікування.
Пролапс мітрального клапана 1 ступеня часто перебігає без виражених симптомів і потребує не «активного лікування», а регулярного контролю ЕхоКГ та оцінки скарг.
Пролапс мітрального клапана 2 ступеня вимагає уважнішого спостереження, особливо якщо є мітральна регургітація, перебої серця, задишка або зниження толерантності до навантаження.
Мітральні та аортальні вади серця мають багато схожого в своїх проявах: обидва різновиди серцевих вад розвиваються внаслідок дефектів будови клапанів.
Що таке мітральний стеноз?
Мітральний стеноз – вид мітральних вад серця, при якому відбувається стенозування (звуження) мітрального клапана. Стеноз перешкоджає току крові з лівого передсердя у лівий шлуночок і супроводжується зменшенням обсягу викиду з лівого шлуночка, що підвищує тиск у лівому передсерді.
Що таке мітральна недостатність?
Мітральна недостатність – дефект мітрального клапана, через неповне змикання якого під час систоли відбувається зворотний рух крові в передсердя.
Недостатність мітрального клапана означає, що під час скорочення лівого шлуночка частина крові повертається назад у ліве передсердя, і через це серце поступово працює з додатковим об’ємом.
Легка мітральна недостатність може довго не давати відчутних скарг, але її все одно потрібно контролювати, щоб не пропустити прогресування регургітації.
Симптоми, які об'єднують мітральні вади серця
Симптоми мітральних вад серця (пролапсу мітрального клапана, мітрального стенозу та недостатності) можуть бути відсутні або бути слабо виражені.
Симптоми пролапсу мітрального клапану можуть включати серцебиття, перебої в роботі серця, дискомфорт у грудях, запаморочення або відчуття нестачі повітря.
Симптоми недостатності мітрального клапана частіше пов’язані із задишкою, швидкою втомлюваністю, набряками, кашлем у положенні лежачи та зниженням переносимості фізичного навантаження.
У деяких випадках пацієнти, у яких є проблеми з мітральним клапаном, можуть скаржитися на:
біль у грудях;
задишку;
запаморочення;
пришвидшене серцебиття.
Специфічних клінічних проявів, які притаманні тільки мітральним вадам в цілому або кожному з його різновидів зокрема, не існує.
Діагностика мітральних вад серця
Мітральні вади серця (стеноз, мітральна недостатність і пролапс) вимагають спостереження.
Мітральні вади серця вимагають спостереження. Причиною для проведення оперативної терапії мітральних вад серця може стати декомпенсація серцевого м’яза – порушення нормальної роботи серця, яке призводить до розвитку гострої або хронічної серцевої недостатності.
Пацієнтам з мітральними вадами серця важливо проводити санацію хронічних вогнищ інфекції, які можуть погіршити перебіг хвороби: лікування каріозних зубів, тонзиліту, ангін.
Чи можна вилікувати пролапс мітрального клапана?
У більшості випадків пролапс не «виліковують» як інфекцію, а спостерігають і коригують наслідки: аритмії, мітральну регургітацію, тривожні симптоми або ризик ускладнень.
Як лікувати пролапс мітрального клапана?
Тактика залежить від ступеня пролапсу, вираженості регургітації, наявності аритмій і змін камер серця; інколи достатньо спостереження, а при тяжких вадах потрібна консультація кардіохірурга.
Лікування пролапсу мітрального клапану не має бути самостійним: препарати підбирають лише після ЕКГ, ЕхоКГ та оцінки скарг.
Самолікування може бути небезпечним для здоров'я.
Записуйтесь на консультацію в Клініку Шевченка +38 (050) 234-41-01, або залишайте заявку на сайті.
Часті питання
Чи можна бігати з пролапсом мітрального клапана?
При компенсованому перебігу захворювання фізичні навантаження, зокрема біг, не є протипоказанням, але рекомендоване обмеження ізометричних (силових) навантажень. Перед тим як зайнятися яким-небудь видом спорту, необхідно проконсультуватися з вашим лікарем-кардіологом і переконатися у відсутності протипоказань.
Як визначити ступінь пролапсу мітрального клапана?
Визначити наявність та діагностувати ступінь пролапсу мітрального клапана (легка або важка форма захворювання) можна за допомогою проведення ЕХО КС – УЗД серця.
Як усунути пролапс мітрального клапана?
Хірургічного лікування вимагає лише важка форма, при компенсованому перебігу захворювання достатньо регулярного спостереження у лікаря-кардіолога.
Правильний діагноз – перший крок до правильного лікування